Підготовка до педагогічної ради 11.02.21

Педагогічна рада з ВР

Удосконалення процесу виховання учнів за допомогоюмоделювання та побудови виховних систем класів 

Мета: моделювання та побудова виховної системи класу

Завдання: 

1. Визначити доцільність побудови виховної системи класу

2. Формувати у педагогів уявлення про сутність і побудову виховної системи.

3. Знайомство з виховними системами класів та надання методичної допомоги педагогам у формуванні виховної системи класу.

4. Виявити основні проблеми в роботі класних керівників, намітити шляхи їх вирішення.

План педради

1. Виступ заступника директора з навчально-виховної роботи        Малець Л.І. «Побудова виховних систем класів у світлі сучасних  підходів  до організації та планування виховної роботи школи»

2. Виступ класовода 1 класу Друкаренко О.В.«Вивчення учнів, відносин, спілкування і діяльності в класному колективі »

3. Виступ класного керівника 5-А класу Дубравіної В.В.   «Проектування цілей, перспектив та образу життєдіяльності класного колективу» .

4. Виступ класного керівника 7-Б класу Мішук О.М. «Проектування цілей, перспектив та образу життєдіяльності класного колективу ».

5. Виступ класного керівника 10 класу Білецького І.В. «Формування сприятливої емоційно-психологічної та моральної атмосфери в класі» .

6. Прийняття проекту рішення

       Досвід кращих шкіл України дає переконливі підстави для необхідності збереження і дальшого розвитку системного підходу до виховання. Мова йде про створення в кожній школі спеціальної виховної системи, яка тісно пов’язана з навчальним процесом, але має свої специфічні функції та структуру. Не випадково в державній національній Програмі «Освіта» створення в кожній школі власної виховної системи розглядається як один з «основних шляхів реформування виховання». У багатьох школах спроби використання виховних систем виявляються вдалими—педагогічний процес стає більш спрямованим, керованим і, що найважливіше, ефективнішим.

      Закономірно, що в тих освітніх закладах, де побудована й успішно функціонує виховна система в цілому, з’являється бажання створити виховні системи в навчальних класах, групах.

      Побудова виховної системи є не тільки суб’єктивним бажанням класного керівника, адміністрації закладу але й необхідністю. 

Як відомо, виховання - складний і багатогранний процес. На виховання особистості впливають родина, оточення, школа. Одначе провідну роль у цьому відіграє саме школа, класний колектив, педагоги. Мудрий педагог уміє організувати виховну роботу в учнівському колективі так, щоб спрямувати розвиток дитини у правильне русло, допомогти їй повірити у свої можливості, у свою винятковість та неповторність, щоб сформувалася цілеспрямована, високоорганізована, висококультурна особистість. Всі ми чудово розуміємо, що в управлінні життєдіяльністю освітньої установи в цілому та дитячим колективом зокрема не обійтися без системного підходу – і цей підхід є і завжди буде актуальним. Ми – педагоги, моделюємо і створюємо освітні та виховні системи в школі, що дозволяє зробити освітній процес цілеспрямованим, керованим і головне – ефективним. Основним структурним елементом виховної системи школи є клас. Організатором діяльності учнів у класі, координатором виховних впливів на учня є класний керівник. Саме він безпосередньо взаємодіє як з учнями, так і з їх батьками. Нова українська школа диктує свої корективи щодо ролі класного керівника: він повинен бути не наглядачем, не контролером, а виконувати роль консультанта та джерела знань, стати старшим товаришем, другом, порадником, партнером у спільній діяльності.

   Дитина - складна цілісна система, вона повиннарозвиватися в умовах інтегрованого виховного процесу, де всі компоненти взаємопов'язані.       Що ж таке виховна система класу? З яких елементів і компонентів вона складається?

Виховна система класу - це сприятливе середовище життєдіяльності та розвитку дитини, яка сприяє їїособистісному зростанню. 

До розряду найбільш важливих відносять 4компоненти виховної системи класу. 

1. Індивідуально-груповий.

2. Ціннісно-орієнтаційний.

3. Функціонально-діяльнісний.

4. Діагностико-результативний. 

Перший компонент виховної системи класу -індивідуально-груповий компонент

  Індивідуально-груповий компонент більше підходить для побудови виховної системи класу саме в початковій школі, так як він представляє собою співтовариство дітей і дорослих, об'єднаних спільною життєдіяльністю в рамках класу. Даний компонент складається з кількох елементів:

- класний керівник;

- учні;

- батьки;

-педагоги та інші дорослі, які беруть участь у виховному процесі і життєдіяльності класного колективу.

   Чому цей компонент є істотним при моделюванні виховної системи класу? По-перше, саме педагоги, учні, батьки, володіючи суб'єктними повноваженнями, вирішують, яку виховну систему створювати, як її моделювати і будувати, яким чином система повинна функціонувати. По-друге, основне призначення виховної системи - сприяння розвитку кожної особистості і формуванню колективу в даному класі.

 Щоб почати моделювати і вибудовувати виховну систему класу класний керівник повинен вивчити інтереси і потреби учнів, визначити рівень розвитку колективу, міжособистісних відносин і спільної діяльності. Як саме цей процес відбувається в нашому закладі в початковій школі, а саме в 1-му класі розповість Друкаренко О.В.

Другий компонент - ціннісно-орієнтаційний характерний більш для учнів середньої ланки. Виховання без мети не буває, тому характеристиками цього процесу є доцільність, цілеспрямованість.

Починаючи з 5-го класу переважає діяльність з вивчення інтересів, потреб та інших особистісних характеристик членів класу, проектування бажаного образу класу, визначення перспектив життєдіяльності колективу. Пізніше в 7-9 класах приділяється увага зміцненню міжособистісних відносин, формування почуття "ми", апробування форм і способів спільної діяльності для зміцнення класного колективу.  

         У виховному просторі класу існує безліч індивідуальних і групових цінностей. Але під час побудови виховної системи класу необхідно вибратисаме пріоритетні цінності,  які в подальшому визначають цілі виховної системи в класі.

А.С. Макаренко під перспективою розумів завтрашню радість, до якої прагнуть колектив і його члени.

Близька перспектива - похід, дискотека, відвідування виставки, концерту, екскурсія.

Середня - колективна творча справа, участь у конкурсі, огляді, змаганні.

Далека - успішно завершити навчання в школі, стати освіченими і вихованими особистостями.

Принципи життєдіяльності частіше формуються у вигляді правил, заповідей життя в класі.

В кожному з класів за пріоритетний можна обрати певний напрямок виховання,  враховуючи підбір дітей, їхні спільні інтереси. Це можуть бути такі напрямки:

• Формування творчої особистості учнів;

• Виховання працьовитої і допитливої особистості дитини, яка знає історію і традиції свого краю і шанує людей, що живуть поруч;

• Інтелектуальний розвиток школярів, організація їх пізнавальної діяльності, розвиток допитливості учнів;

• Згуртування класного колективу шляхом проведення спільного дозвілля учнів;

• Вироблення готовності до самостійного життя і праці, підготовка до ініціативної діяльності в різних сферах;

• Виховання у дітей патріотичних почуттів громадянина;

• Зміцнення здоров'я учнів, фізичний розвиток і досконалість;

Як спроектували діяльність учнів 5-А класу та учнів 7-Б, над якими проблемами працюють, чого вже досягли і які цілі намітили, з нами поділяться класні керівники Дубравіна В.В. та Мішук О.М..

Третій компонент виховної системи класу - функціонально-діяльнісний компонент. Цей компонент характеризує виховну систему  в старших класах, де вже маємо сформований колектив, який може самостійно шукати нові ідеї, форми, способи оновлення життєдіяльності у класі.Тобто система має функціонувати. Основу даного компонента складають спільна діяльність і спілкування членів даного колективу. Дуже часто саме учні старших класів надають допомогу у проведенні виховних заходів, свят, різноманітних змагань, роботи самоврядування як у початковій, так і у середній ланках школи. Формування сприятливої емоційно-психологічної та моральної атмосфери в старших класах є основою для визначення показника сформованості класу. Про роботу над формуванням такої атмосфери нам розповість класний керівник 10 класу Білецький І.В..

Четвертий компонент - діагностико-аналітичний:

Діагностико-результативний компонент включає такі елементи:

-критерії ефективності виховної системи;

-форми, методи і прийоми вивчення результативності виховної системи.

Критеріями ефективності функціонування виховної системи можуть бути наступні показники:

-рівень вихованості учнів;

-захищеність і комфортність дитини в класі;

-задоволеність учнів та їх батьків життєдіяльністю у класі;

-сформованість класного колективу, рівень самоврядування в класі;

-репутація класу в школі. 

Кожен із компонентів, як ви зрозуміли, працює на певному етапі, а останній є підсумком роботи, але за даними показниками кожен класний керівник може проаналізувати ефективність виховної роботи свого класу, визначити над чим потрібно працювати.

Безумовно, модель виховної системи не догма. Вона буде доповнюватися в міру подальшого розвитку новими  властивостями, якістю, а головне - діяльністю. Ми сподіваємось, що головним результатом запровадження моделі виховної системи  стане наступність та безперервність змісту освітньої та наукової діяльності школи, щодо формування ініціативної, здатної жити в умовах свободи, приймати відповідальні рішення, робити самостійний життєвий вибір особистості.

                                Рішення педагогічної ради

1.Для досягнення більш високих результатів у виховній роботі вважати доцільним використання системного підходу в діяльності класних керівників.

2. Адміністрації:

2.1. Сприяти створенню умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоврядування, самоосвіти та самовиховання;

2.2. Створити умови захищеності і комфортності при перебуванні дитини в школі;

2.3. Сприяти розвитку умов для задоволення учнів та їх батьків життєдіяльністю у класі та взагалі в школі;

3. Класним керівникам:

3.1. Вивчати потреби, інтереси, схильності і інші особистісні характеристики членів класного колективу;

3.2. Проводити інформаційно-просвітницьку роботу з учнями й батьками, спрямовану на формування  толерантності та поваги у відносинах ;

3.3. Створювати насичений  виховний простір, в якому кожна дитина має розкривати свій потенціал.

3.4. Сприяти дітям у реалізації ними інтелектуальних, творчих та спортивних здібностей.

3.5. Урізноманітнити форми та методи виховного впливу, які б відповідали віку учнів, спонукали їх до активності, ініціативи й самостійності в підготовці та проведенні виховних заходів.

4. Педагогу-організатору Нестеренко Н.О. координувати роботу учнівської ліцейної ради, до якої входять представники усіх класів, з метою покращення співпраці між учнями школи;

5. Заступнику директора з навчально-виховної роботи Малець Л.І., щорічно наприкінці року, проводити аналіз діяльності класних керівників з побудови виховної системи класів.